ПІДРАДИТИ, ДЖУ, ДИШ,
Підрадити, джу, диш, гл. Побудить. Не знаю, що мене підрадило вкрасти. Новомоск. у. (Залюб.). См. Підражати.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 177.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПІДРАДЛИВИЙ, А, Е. →← ПІДРА, РИ, ПІДРЯ, РІ,